Zeezuvi

Піщаний Ничипір Федорович
Народився	1908(1908) село Шостакове, тепер Катеринопільського району Черкаської області
Помер	1980(1980) місто Москва
Поховання	Новодівочий цвинтар
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди

Ничипір Федорович Піщаний (1908(1908), село Шостакове Київської губернії, тепер Катеринопільського району Черкаської області — 1980, місто Москва, Російська Федерація) — український радянський діяч, директор Ново-Краматорського заводу важкого машинобудування імені Сталіна Сталінської області. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у бідній селянській родині. Батько загинув у 1919 році. Трудову діяльність розпочав у тринадцятирічному віці наймитом, пастухом. У 1924 році закінчив семирічну школу і почав працювати учнем токаря на Київському заводі «Транссигнал». Потім був токарем, бригадиром, техніком заводу «Транссигнал» у місті Києві. Закінчив без відриву від виробництва школу робітничої молоді.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1932 році закінчив Київський політехнічний інститут, здобув кваліфікацію інженера.

У 1932—1939 роках — завідувач Бюро технологічної розробки цеху № 2, начальник першого механічного цеху, заступник головного інженера Краматорського машинобудівного заводу імені Сталіна Сталінської області.

У 1939—1941 роках — директор Старо-Краматорського машинобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе Сталінської області.

У 1941—1943 роках — заступник народного комісара важкого машинобудування СРСР.

У 1943—1947 роках — виконувач обов'язків директора Ново-Краматорського заводу важкого машинобудування імені Сталіна Сталінської області.

З 1947 року — заступник голови Державного комітету із постачання народного господарства при Раді Міністрів СРСР.

У травні 1957 — 1958 р. — голова Ради народного господарства Кіровського економічного адміністративного району РРФСР.

Потім — на пенсії у Москві. Похований на Ново-Дівочому цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

• орден Леніна (1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (15.04.1939)
• ордени
• медалі

Джерела[ред. | ред. код]

• газета «Радянська Донеччина» (Сталіно) — січень 1947 року.
• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 (рос.)

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.